Mar 1, 2020

Якими будуть краєвиди-ландшафти України і чому це важливо

Лозинський Р. 2019. Якими будуть краєвиди-ландшафти України і чому це важливо. Критика. № 9-10,С. 20-27.

Краєвиди сіл і міст України значно змінилися після розпаду Радянського Союзу, і темпи змін тільки прискорюватимуться зі збільшенням добробуту і зростанням економіки. Мрії людей про комфорт, достаток, статус і безпеку втілюються у нових будинках, їхніх архітектурних стилях, огорожах та брамах. Форми, кольори та декорації є результатом зростання не тільки добробуту, а й доступности нових матеріялів та інформації. Американський культурний географ Перс Льюїс наголошує, що краєвиди є відображенням особливостей суспільства: його економіки, культури, де кожен елемент краєвиду виражає «наші смаки, цінності, аспірації і навіть страхи у відчутній, видимій формі». Якими є українські краєвиди, і що вони говорять про нас та суспільство? Чому одні елементи краєвидів зникають, а інші з’являються без урахування місцевої специфіки та культури? У маленькому карпатському містечку можна натрапити на кафе «Венеція» чи «У Юлі», у великих містах подибуємо назви нових житлових комплексів «Бритіш Таун» чи «Америка». Моя головна мета — з’ясувати особливості нових культурних ландшафтів України та соціяльно-історичні обставини, що впливають на їхній вигляд.

В Україні ландшафт передовсім асоціюється з природним ландшафтом. Проте у статті я розглядаю поняття культурного ландшафту (cultural landscape) — складного явища, що найспрощеніше є академічним відповідником «краєвиду» у західній географічній академічній літературі. Як соціяльнo-природне явище ландшафт складається з багатьох узаємозв’язаних елементів: природних, як-от рельєф, ґрунти, рослинність, вода тощо, і тих, які створила людина: способи землекористування та аґродіяльність, житлові будинки, сакральні, промислові й комерційні споруди і їхній стиль, мережа вулиць, парки й інші громадські простори. До того ж американські, а також европейські географи/ні, серед яких Деніс Косґров, Стивен Деніелс, Джеймс і Ненсі Данкени, Дон Мітчел, Доналд Мейніґ, Марк Антроп, Ганес Паланґ, звертають увагу на те, що ландшафти, окрім матеріяльного виміру, несуть смислове навантаження і передають значення, а отже, вони є текстом і системою знаків (семіотика та іконографія в поміч). Символічне навантаження ландшафтів відіграє ключову роль в ідентичності і окремих людей та спільнот, і цілих країн, є частиною спадщини і часто визначає сенс місця (sense of place).

На трансформації краєвидів в Україні вплинула економічна криза 1990‑х років зі стратегіями адаптації людей до складних економічних умов та ослаблення архітектурного і планувального реґулювання після розпаду Радянського Союзу з поширенням практик непотизму. Через інтенсивне великомасштабне сільське господарство, зростання економіки та добробуту людей у наступні роки виникали нові елементи краєвидів, що нехтують довкіллям та місцевими особливостями планування та архітектури, і ці зміни тільки прискорюватимуться. Як було з’ясовано, в Україні існує неповага до місцевих культурних ландшафтів, їхніх особливостей і розмаїття, внаслідок чого поширилося явище elsewhereness(прямий переклад із англійської — «десь в іншому місці»), що характеризує місця, які не мають зв’язку з локальним контекстом і копіюють інші зразки, нехарактерні для певної місцевости. Це явище має глобальний вимір: бельгійський географ Марк Антроп стверджує, що нові культурні ландшафти радше насаджено, ніж інтеґровано у локальні природні та культурні контексти. Та у Східній Европі є свої особливості. Естонський географ Ганес Паланґ, досліджуючи зв’язок людей із ландшафтами й соціяльно-історичний контекст країн Східної Европи, дійшов висновку, що часта зміна формацій зі зсувами у системах цінностей і приватної власности неґативно вплинули на зв’язок людей із оточенням і спричинилися до появи відсторонености (detachment) та відчужености (alienation) людей від оточення. Паланґ убачає прояв цих явищ у байдужості до змін у довкіллі, бракові місцевої ідентичности, невідповідному плануванні та менеджменті землі, убогих архітектурних стилях, нереґульованому викиданні сміття та... Читати далі на сайті Критика