Творення місця та повсякденне життя в суспільній географії

Тези доповіді на конференції опубліковані у:

Лозинський Роман "Творення місця та повсякденне життя в суспільній географії". Географічна наука і практика: виклики епохи: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю географії у Львівському університеті (м. Львів, 16-18 травня 2013 р.) / [Відповід. редактори: доц. В.І.Біланюк, доц. Є.А.Іванов]. У 3-ох томах. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. - Том 1. - 362 с. С.162-165.

Квартал Седермальм, Стокгольм 

Фото: Роман Лозинський

В українській суспільній географії центральним поняттям вважається “територія” (і суспільство), а предметом дослідження суспільної географії — геопросторова організація (чи територіальна організація) суспільства і його сфер [2, с. 75; 5, с. 7, 16]. Такі погляди на географію є відображенням певної філософської методології, зокрема позитивістської, яка зараз є домінуючою в українській суспільній географії [1]. Читаючи публікації українських географів, можна зауважити, що теперішні розуміння предмету і центрального поняття української суспільної географії вже сприймаються як певна ідеологічна доктрина (у негативному розумінні цього слова), яка широко пропагується як студентам, так і молодим науковцям. У цій статті пропоную розглянути поняття “місце” – одне з центральних у англо-американській суспільній географії, яка, як відомо, вважається провідною у світі. Зосередження на понятті “місце” і його вивченні є актуальним, оскільки окрема людина (чи соціальна група) перш за все живе у певному місці, де вона ходить на роботу, відпочиває, зустрічається з друзями, купляє речі і що найголовніше надає йому певні значення, а не у місті, адміністративному районі чи державі [12, p. 335].

Три традиції дослідження повсякденного життя у суспільній географії

Барселона в обідню пору.

Фото: Роман Лозинський
У статті розглядаються особливості суспільно-географічного дослідження повсякденного життя. Виявлені методологічні відмінності, що присутні у різних наукових школах, дозволили нам виділити три традиції суспільно-географічних досліджень повсякденного життя: 

1. повсякденне життя у дослідженнях “способу життя” французької географічної школи (поч. ХХ ст.); 2. повсякденне життя у англо-американських культурно-географічних дослідженнях стилю життя; 3. повсякденне життя у гуманістичній географії та в концепції “життя/живучи на місці”.

Ключові слова: французька географічна школа, спосіб життя, “genre de vie”, повсякденне життя, місце. 
Три традиции иследования повседневной жизни в общественной географии. В статье рассматриваются особенности общественно-географического исследования повседневной жизни. Выявлены методологические различия, которые присутствуют в различных научных школах, позволили нам выделить три традиции общественно-географических исследований повседневной жизни: 1. повседневная жизнь в исследованиях "образа жизни" французской географической школы (нач. ХХ в.) 2. повседневная жизнь в англо-американских культурно-географических исследованиях стиля жизни; 3. повседневная жизнь в гуманистической географии и в концепции "жизнь на месте".

Ключевые слова: французская географическая школа, образ жизни, "genre de vie", повседневная жизнь, место.

Three Traditions of Everyday Life Studies in Human Geography. The features of human geographical investigations of everyday life are examined in the paper. Revealed methodological distinctions of such studies in different scientific schools, give us possibility to identify three traditions of human geographical studies of everyday life: 1. everyday life in studies of way of life at French geographical school (early XX-th. century); 2. everyday life in Anglo-American cultural geographical studies of lifestyle; 3. everyday life in humanistic geography and in conception of “living in place”.

Key words: French geographical school, way of life, “genre de vie”, everyday life, place.

В Україні і пострадянському просторі значна кількість географів виділяє географію способу життя (І. Гудзеляк, О. Любіцева, О. Шаблій, І. Ровенчак, Л. Шевчук, К. Мезенцев, Н. Щитова) і намагається її обгрунтувати як повноцінний науковий напрямок у суспільній географії. Проте, конкретні дослідження у цій сфері відсутні. Вивчення способу життя (рос. образ жизни) Н. Щитової (Ставропольський університет) методологічно проводились у руслі загальноприйнятих в українській суспільній географії підходів: позитивізм, системна парадигма, галузево (структурно) – статистичний підхід. Маючи вже певні теоретичні суспільно-географічні дослідження у тематиці способу життя і повсякденного життя [2], а також аналіз англо-американської географії [1], ми усвідомили, що проводячи дослідження за домінуючими на даний час в пострадянській суспільній географії методологіями, теоріями та методами, дослідження у цій сфері буде не те що неповним та обмеженим, але і дуже поверховим.