The railroad museum in Tucson іs in my top 3, January 2016. The road from St. Louis, Missouri to Tucson, Arizona in 1882 took 2 days and 4 hours (52 hours), in 2016 it is possible to reach Tucson in 43 hours, and this says everything about the state of railway transportation in the US. Amtrak, the national company serving the railway roads, does not know how to position itself in dominant automobile culture of America. Іt's no wonder, as railway passengers are very different. During 48 hour travel I had the opportunity to speak with Amish, retirees, cowboys republicans from Texas, cowboys democrats from North Dakota, students and people who are afraid to fly by plane.

Музей залізниці в Тусоні в моїй топ трійці, січень 2016. Дорога з Сент-Луїса, штат Міссурі, до Тусону, штат Арізона, у 1882 році займала 2 дні і 4 год. (52 години), у 2016 до Тусону можна добратись за 43 год. і цим сказано все про стан залізничного транспорту в США. Амтрак, державна компанія яка обслуговує залізничний транспорт, не знає як себе позиціонувати в домінуючій автомобільній культурі Америки. Нічого дивного, бо користувачі залізниці дуже різні. Я мав нагоду за 48 годин подорожі поговорити з амішами, пенсіонерами, ковбоями-республіканцями з Техасу, ковбоями-демократами з Північної Дакоти, студентами та людьми, що бояться літати літаками. 





























Місця спектаклю. Коли я дивився докфільми про амішів, мені здавалось, що вони з цінностями глибокого кореня до місця і спільноти та з доіндустріальним способом життя є поза американською реальністю. Але американський кантрісайд з аграрними господарствами не дуже втік від них. Ці дві групи добре співіснують в маленьких містечках, бо цінності в них досить близькі, а їхні ландшафти подібні і не суперечать один одному. Зовнішньо, за формою, в обидвох дуже однакові господарства з величезною кількістю землі, тільки в амішів на подвір'ї можна побачити розвішаний одяг, а недалеко будинку свійських тварин та ділянки для городництва. Сріблясті контейнери для зберігання врожаю, що зазвичай домінують у ландшафті американських зернових штатів, також видають хто де живе. Але заїхати вглиб цих шахматно розкиданих господарств не було перетином границі, а радше заглибленням у щораз вужчі все ж асфальтовані дороги, необкошені узбіччя з збільшенням кількості посліду від кінних повозок.

Їх також об'єднав напевно і бізнес, бо частина амішів задіяна в своєму та іншому малому бізнесі як от у супермаркеті з їхнею і не тільки продукцією та у ресторанній сфері чи виробництві меблів. Це добрий приклад свободи заробляння грошей і існування контролю їх витрачання, оскільки є обмеження на все те, що може створювати конкурентність у спільноті та розділяти їх.

В умовах ринкової економіки та можливості залишити спільноту, це місце перш за все стало місцем спектаклю, бо нелегко відрізнити де чий бізнес і які магазини та ресторани є з продуктами та рецептами амішів і ними ж приготовлені, а які лише американськими, що використовують їхнє ім'я та місце як бренд. В комерційній сфері одяг дівчат з каптурками і сукнями тут за своїм змістом це й же самий, що і викликаючий ковбой дівчат в Нешвілі, бо може бути декорацією. Але люди, які сюди приїжджають, включно зі мною, є безумовно найголовнішою частиною цього спектаплю.

З поміж усієї цієї нерозбірливості (з точки зору споживача) в одному ресторані блюдо з назвою "Amish Favorite", що звучить дещо саркастично, було найпростішим і найсмачнішим за все, що я їв в Америці. Звичайне картопляне пюре з куркою та домашніми макаронами, все з родючих грунтів прерій півдня Іллінойсу не до порівняння з тими, що з масового виробництва.


Нарис для Рейчел з містечка Casey за гарний настрій на весь день.

Arthur, Illinois.








Fields of Illinois


Химерна і гігантська (192 м.) арка міста Сент-Луїс, що символізує ворота на Захід Америки.



Українська дільниця в Чикаго вважається престижною і досить дорогою. Вона знаходиться недалеко давнтауну, на південь від молодіжного хіпстерського кварталу Wicker Park, а до Bucktown з його ресторанами також недалеко. Окрім українських магазинів, ресторанів, декількох церков та музею, тут в неділю можна побачити перехожих у вишиванках, почути українську мову на вулиці та естрадну музику у проїжджаючих автах. Українські прапори на фоні BurgerKing фаст-фуду виглядають химерно.

Як і більшість дільниць поза давнтауном, вона є переважно малоповерховою, а хмародери, які стіною височать на горизонті символічно нагадують який тип економіки якої країни тут господар. Український квартал не такий жвавий як китайський чи мексиканський, де кількість магазинів, ресторанів та людей в рази більша. Натомість, тут затишно і чисто, тому він і не таун, а віллідж.




































Туман над Міссісіпі. 
Fog over Mississippi river. 




Культурна географія привітань у американському передмісті. Щоб привітатися з знайомими місцевими у "громадському просторі" передмістя потрібно познайомитись також з їхнім автом, а потім, коли випадково побачиш знайоме авто на вулиці треба поглядом через напів затемнене вікно впізнати власника і аж тоді можна помахати рукою.
Природа і місто. 

Давнтавн Чикаго є добрим прикладом включення природи в архітектурне середовище. В одних місцях її так багато, що ти візуально і звуково забуваєш де є. Але міська річка є більше технічним транспортним каналом, ніж місцем для відпочинку, не беручи до уваги маленького парку на березі біля китайського кварталу та деяких зарослих берегів у яких часто можна побачити палатки безхатченків. Чиказький River Walk не до порівнання з знаменитим Сан-Антоніо River Walk (Техас), де підійшли більш творчо, коли архітектуру і планування міста підпорядкували природним формам - вигинам русла ріки. Але Чикаго має пляжі, про які інші міста, навіть приморські, можуть тільки мріяти.















Типовий краєвид півдня штату Іллінойс.
Typical landscape of south part of Illinois.


Сніг в пустелі штату Арізона, січень 2016
Snow in desert of Arizona, January 2016





Mixed-income suburbs near Lviv (Ukraine) with diverse landscape - farming and fortress houses of new residents in the background. It is not clear to me to which extent farming is subsistence or as a hobby.





in NY